Виховна робота

В Білоцерківському інституті економіки та управління виховний процес здійснюється за такими напрямками.

1. Патріотичне виховання – формування патріотичних почуттів, глибоке розуміння громадського обов’язку, спонукання до фізичного  вдосконалення, вивчення бойових традицій та героїчних сторінок українського народу.

Форми роботи: зустрічі з почесними людьми міста, участь у благодійних акціях.

2. Фізичне виховання – утвердження здорового способу життя молодих людей, формування фізичних здібностей, зміцнення здоров’я, гармонія тіла, духу людини і природи.

Форми роботи: робота спортивних секцій, участь у різноманітних змаганнях, турнірах міста за його межами, випуск спортивної газети, відвідування спортивних змагань, які проходять в нашому місці, залучення першокурсників до занять фізичною культурою.

3. Екологічне та трудове виховання – формування екологічної культури, усвідомлення себе частинкою природи, її збереження, відповідальність за наше національне багатство.

Форми роботи: участь у міських трудових акція: «Чистий берег», «Прикрась своє місто», тощо; участь у суботниках по прибиранню власної інститутської території, підтримання порядку в аудиторіях, збереження майна.

4. Правове виховання – формування правової культури, повага прав і свобод кожного громадянина України, знання та дотримання законів України, Конституції, повага до державної символіки.

Форми роботи: робота юридичної клініки (студенти 3-4 курсу спеціальності «Правознавства»), яка допомагає вирішувати всі юридичні проблеми.

5. Художньо-естетичне виховання – виховання естетичних смаків, поглядів, які ґрунтуються на українських народних традиціях залучення студентів до естетичного оформлення інститутських аудиторій.

Форми роботи: проведення традиційних інститутських вечорів: «Посвята у студенти»; «Осінні зустрічі», «Свято Андрія», «Кращий студент року», поетичний конкурс «Шевченківські читання»; участь студентів у міських фотоконкурсах; лекцій, бесід, вечорів відпочинку, виховних годин; відвідування культурних центрів нашого міста – театру ім. Саксаганського, Органного залу, цікаві зустрічі з міськими творцями – поетами, композиторами, живописцями та відвідування їхніх виставок.

6. Соціальна адаптація студентів з особливими потребами – залучення студентів до суспільного життя інституту, адаптація

Форми роботи – індивідуальні консультації, бесіди, анкетування, участь у спортивних змаганнях по шахам, настільному тенісу, в поетичних конкурсах, виставках вжитково-декоративного мистецтва.

Отже, освіта і виховання є найважливішими компонентами культури, духовності, громадянськості, суспільної свідомості. Правильно організоване виховання студентської молоді у вищому навчальному закладі формує повноцінну цілісну особистість, індивідуальність, громадянськість, що є найсуттєвішою, провідною психологічною характеристикою особистості. Кожний з цих критеріїв має ознаки, якими ректорат, деканати, завідуючі кафедрами, викладачі керуються у виховній роботі щодо формування гармонійної особистості.

Особливого значення в навчальному закладі набуває студентське самоврядування.

У чому полягає суспільна цінність самоврядування? Крім постійної навчальної або трудової діяльності, кожна молода людина у колективі обирає своє місце й оцінює свою роль. Потім визначається зі ставленням до соціально-економічних і політичних подій, соціальних процесів, які на даний час хвилюють суспільство. Особисті й суспільні проблеми гуртують молодих людей за інтересами, створюючи можливості для виявлення власної життєвої позиції, яка за відсутності достатнього соціального досвіду може бути ще не визначена або носити нечіткі обриси.

Самоврядування в цей момент може виступати тією формою, яка допомагатиме молодій людині здобувати такі необхідні їй моделі соціального життя, навички соціальної поведінки (у конкретній роботі загартовувати свої вольові якості, стверджуватись як громадянин, набувати вмінь спілкування, лідерства, вчитися приймати рішення і бути за них відповідальним тощо). Можна сказати, що самоврядування – це перший крок до самостійного дорослого життя молодої людини, який вона робить із власної волі та за власним бажанням.

Студентське самоврядування це система добровільної участі студентів інституту в самодіяльній громадській  діяльності, яка спрямована на ефективне виконання завдань, передбачених чинним законодавством, рішеннями Міністерства освіти і науки України та інших органів управління, у підпорядкуванні яких перебуває інститут, його Статутом та чинним положенням.

Студентське самоврядування функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов’язків, захисту своїх прав та сприяє гармонійному розвитку студентів, формування в них навичок майбутнього керівника та організатора.

Воно виступає важливим фактором удосконалення навчально-виховного процесу і спрямоване на якісне навчання, виховання духовності і культури студентів, зростання у студентської молоді соціальної активності, ініціативи та відповідальності за доручену справу та гармонійний розвиток особистості.

Усі студенти інститут можуть бути обраними й обирати своїх представників до органів студентського самоврядування.

Діяльність органів студентського самоврядування багатогранна і включає різні сфери життєдіяльності інституту: навчання, наукову роботу, побут, відпочинок, дозвілля  й участь у суспільно-громадському житті.

Функціонування розгорнутої системи молодіжного самоврядування є справжньою школою демократії, розвиває в молоді почуття господаря, демократичну культуру, здатність брати участь в обговоренні проблем, які їх хвилюють, нетерпимість до тоталітарної ідеології. Головними функціями самоврядування є :

• забезпечення нормальної роботи всього колективу та його підрозділів, оптимальне розв’язування повсякденних завдань з урахуванням інтересів і запитів його членів. Кожному в колективі повинно бути добре і цікаво. Кожен повинен робити все від нього залежне для спільного успіху.
• підготовка молоді до майбутньої участі в керівництві державними і суспільними справами, формування у кожного знань, умінь і навичок управлінської й виконавської майстерності.

А тому завданням молодіжного студентського самоврядування єформування й розвиток соціальної активності, гуманістично-спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості.

Структура самоврядування повинна бути такою, щоб воно не тільки вирішувало поточні завдання, а й працювало на перспективу майбутньої участі підростаючого покоління ворганах державного і громадського управління й самоврядування.

Органи самоврядування потрібні для того, щоб розширити уявлення молоді про демократичні норми життя суспільства; виховання почуття господаря, організатора, управлінця; формування особистої відповідальності за кожну спільну справу; розвиток активної позиції в колективі кожного його члена; формування суспільної думки; розвиток ініціативи, самостійності, активності й творчості.