«ПСИХОЛОГІЯ»

В останні роки психологія стала наукою, затребуваною самим життям. Однак слово «психологія» все ще окутане завісою таємниці для тих, кому не доводилося стикатися з такими фахівцями на практиці. Психологів цінують, поважають, але в повсякденному житті побоюються, думаючи, що вони «наскрізь бачить людину» навіть у простій розмові.

У зв’язку з популярністю професії багато молодих людей, вибираючи шляхи продовження освіти, прагнуть одержати професію психолога, щоб у такий спосіб глибше пізнати себе, а головне – опанувати методами, що дозволяють краще розуміти інших людей, в результаті чого успішніше впливати на них. При цьому утрудняються точно сказати, «хто такий психолог», «що він робить», «яку користь може принести» і наскільки це відповідальна і не проста професія.

Кафедра психології забезпечує підготовку фахівців за спеціальністю 053 «Психологія» – однією із найпрестижніших на освітньому ринку спеціальностей і професій. Сфера застосування психологічних знань є надзвичайно широкою – в рекламі та бізнесі, політиці, засобах масової інформації, мистецтві, закладах освіти та клініках, науково-дослідній, викладацькій роботі.

Очолює кафедру кандидат психологічних наук Никоненко Юлія Владиславівна

У повсякденному житті нерідко використовуються слова «психологія», «психолог», «психологічний», не завжди вкладаючи в них правильний зміст. «Ця людина – гарний психолог», – говоримо ми про того, хто вміє налагодити контакт із людьми, розуміє мотиви поведінки. Але цього замало, щоб займатися психологією професійно, для цього потрібно, як мінімум, мати психологічну освіту. А щоб надавати психологічну допомогу людям, необхідно мати неабиякий досвід практичної роботи. Неможливо стати психологом-консультантом, прослухавши тільки курс лекцій або прочитавши необхідні книги, для цього необхідна практика.

У нашому інституті, окрім теоретичної підготовки, студенти мають можливість набувати навичок практичної роботи, цьому сприяє практика студентів на базах, які відповідають усім сферам майбутньої професійної діяльності.

Напрям підготовки за цією спеціальністю достатньо широкий – відповідно сфері застосування психологічних знань – у рекламі та бізнесі, політиці, маркетингу та менеджменті, засобах масової інформації, мистецтві, спорті, силових структурах, закладах освіти та клініках, науково-дослідній, викладацькій роботі тощо.

Замовниками психологічної роботи можуть виступати організація, родина, конкретна людина. Взаємини психолога і клієнта (замовника) встановлюються, виходячи з трьох можливих позицій психолога-практика: експерта, вчителя або консультанта.

Основні види діяльності психолога на практиці – це психологічне оцінювання, психологічне консультування, психологічна освіта, корекційна і розвиваюча робота, психотерапія.

Психологи мають широке коло професійної діяльності у різних сферах виробництва, освіти та виховання, у закладах освіти, науково-дослідних інститутах, у сфері охорони здоров’я та соціального забезпечення, управління підприємством, обслуговування, правоохоронних та військових органах, центрах працевлаштування і вивчення громадської думки, громадсько-політичних організаціях та інших сферах діяльності людини.

Бакалавр психології обіймає посади, орієнтовані на вирішення стереотипних задач, та може бути залучений до вирішення професійних завдань у сфері психологічної практики:

  • менеджер з персоналу;
  • менеджер з освіти;
  • викладач загальноосвітнього навчального закладу;
  • викладач спеціалізованого навчального закладу;
  • фахівець в галузі праці та зайнятості населення;
  • психолог;
  • соціальний робітник;
  • фахівець з найму робочої сили;
  • організатор з персоналу;
  • помічник керівника виробничого підрозділу;
  • інспектор з соціальної допомоги;
  • фахівець з вирішення конфліктів у побутовій сфері;
  • лаборант в галузі освіти.

Отже, спектр досить широкий. Мало того, постійно розширюється.

Сфера застосування професійних навиків психолога вельми широка, але все таки її можна обкреслити: робота з психічно здоровими людьми, що зазнають труднощів у повсякденному житті – спілкуванні, родинних стосунках, на роботі або навчанні, після перенесеного стресу тощо. Медичної освіти психолог не має, діагнозів не ставить і не лікує. Втім, люди з психічними або соматичними захворюваннями також можуть виявитися у полі його зору. Існує самостійна спеціальність, представники якої вивчають особливості психіки при різних недугах, – клінічна психологія. Природно, що здобута професійна психологічна освіта не наділяє здатністю «сканувати» особистості оточуючих. Хоча грамотний спеціаліст правильніший, ніж прості смертні, трактує поведінку інших людей, частенько навіть передбачає їхні вчинки. Допомагає у цьому вміння бачити і аналізувати психологічні особливості співрозмовників (темперамент, риси вдачі), а також інтерпретувати їх жести і міміку. Університетські викладачі строго застерігають студентів від використання отриманих навиків в особистому житті. Більш того, один з неписаних законів професійної етики забороняє надавати психологічну допомогу своїм родичам, друзям і знайомим. Пояснення просте: люди звертаються до психолога не в кращі моменти життя, вони йдуть до нього з проблемою. Пізніше, коли неприємності минуть – не важливо, завдяки психологові або інакше, – стосунки можуть зіпсуватися, оскільки в пам’яті у клієнта назавжди залишиться негативний емоційний фон, супутній зустрічам із спеціалістом. Ніхто не любить розкривати свої слабкі сторони іншим людям. В якій би сфері людського, суспільного життя психолог не брав участь всю його практику можна розділити на п’ять видів діяльності:

1) психологічна профілактика (сприяння розвитку психологічної культури, формування бажання пізнавати себе і вміти вирішувати складні ситуації у спілкуванні);

2) психологічна діагностика (виявлення індивідуально-психологічних особливостей, стосунків особи і специфіки групової взаємодії);

3) психологічна корекція (дія психолога на внутрішній світ клієнта з метою розкриття його резервів для вирішення психологічної проблеми);

4) психологічний розвиток (формування нових психологічних якостей, властивостей особи що дозволяють клієнтові розвиватися у вибраному ним напрямі);

5) психологічне консультування (створення умов для розуміння людиною самого себе і значимих інших, для ухвалення рішень про те, що робити і як до цього відноситися).

Спеціаліст повинен вміти:

  • Досліджувати діяльність людини, розвиток його психіки, психо-фізіологічних процесів.
  • Вивчити внутрішній світ і особливості поведінки людини в малих (великих) групах, у стресовій ситуації, мотиви його вчинків, творчу і професійну діяльність.
  • Зібрати інформацію про кожен індивідуальний випадок.
  • Вислухати клієнта.
  • Встановити з ним довірливі стосунки.
  • Проаналізувати дані і зробити висновки.
  • Інформувати клієнта про те, що з ним відбувається.
  • Обговорити варіанти і прогнози розвитку ситуації.
  • Організувати проведення лекцій, групових занять (тренінгів, семінарів).
  • Проводити профілактику небажаної поведінки і прояву психіки людини.
  • Розробити адекватні програми і методи роботи.
  • Здійснювати психологічний супровід навчання, кар’єри, особового розвитку.
  • Дати рекомендації з метою самовдосконалення і формування необхідних рис клієнтів.
  • Зберігати таємницю.
  • Дотримувати етику консультування і тренінгових занять.

Навіщо йдуть у психологи? Є кілька причин, за якими старшокласники хочуть здобути вищу психологічну освіту. Зазвичай на першому місці – три бажання: приносити користь людям, вирішити власні проблеми, пов’язані з душевним дискомфортом, і багато заробляти.